Оцінюючи в цьому зв'язку, перспективи інноваційного розвитку України, слід зазначити, що науково-технічний прогрес, так само, як і інновації не є домінуючим чинником національної економіки, що пояснюється диспропорціями в інвестуванні видів економічної діяльності, низьким рівнем експорту наукомісткої продукції, нерозвиненістю кредитного ринку інвестування нововведень і інновацій і відсутністю державних програм легалізації капіталу.
Слід зазначити, що інноваційний розвиток передбачає виявлення потреби в нових технічних ідеях, проведення відповідних досліджень, розробку та оформлення винаходів, мультиплікацію результатів науково-технічного прогресу, формування науково-технічного потенціалу, здатного генерувати ідеї, а також вимагає визначення джерел фінансування цих процесів.
Тому в більшості країн світу, з метою розвитку інноваційної діяльності, перш за все, формується сприятлива внутрішня і зовнішня середа, створюються нові економічні механізми, організаційні структури, розробляються інноваційні моделі розвитку різних регіонів.
У цьому зв'язку, виникає об'єктивна необхідність розробки проекту модернізації економіки України, основу якого повинні складати положення, що відображають пріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку її регіонів у відповідності з національними пріоритетами та регіональними детермінантами. Тому найбільш актуальною проблемою в контексті розвитку національної інноваційної системи, є розробка інноваційної моделі для різних регіонів України
Відзначимо, що інноваційна модель економічного розвитку України повинна формуватися на визначенні рівня потреби регіону в науково-технічних розробках, виявленні конкурентних регіональних переваг, щодо його природно-ресурсного та економічного потенціалів, визначенні пріоритетних напрямів його розвитку, а також сприяти підвищенню інвестиційної активності господарських суб'єктів.
У даному зв'язку, необхідна розробка та адаптація оригінальних мобілізаційно-інноваційних моделей розвитку для регіонів України, що передбачають проведення аналізу сукупного потенціалу та динаміки розвитку інноваційної діяльності в регіоні, оцінку територіальної структури організації економічної діяльності, а також визначення пріоритетних напрямків розвитку регіональної суспільної системи.
Результати даного дослідження дозволять обгрунтувати найбільш доцільний сценарій соціально-економічного розвитку регіону, а також розробити сукупність механізмів і інструментів, що дозволяють реалізовувати фундаментальні досягнення науково-технічної сфери та наукові розробки прикладного характеру.
Відзначимо, що в економічній теорії представлені різні по цілям і змісту моделі соціально-економічного розвитку територіальних утворень. Однак, "чистих" моделей практично не існує і тому, ми вважаємо, що в якості оптимальної моделі соціально-економічного зростання регіонів України, слід розглядати мобілізаційно-інноваційну модель.
Реалізація мобілізаційно-інноваційної моделі розвитку економіки України повинна передбачати формування науково-технічного потенціалу нового формату, що можливо при вдосконаленні форм підготовки наукових кадрів та розширенні сфер реалізації науково-технічних розробок.
У висновку відзначимо, що необхідною умовою реалізації мобілізаційно-інноваційної моделі соціально-економічного розвитку регіонів України є формування високого освітньо-інтелектуального людського потенціалу, який слід розглядати як більш важливий ресурс, ніж інші виробничі фактори. Внаслідок цього, освіта повинна послідовно перетворюватися на найважливішу соціальну цінність, що вимагає зміни підходів і принципів здійснення державної освітньої політики, а головне механізмів фінансування освітньої сфери.
Графіку запозичено з цього сайту: http://ezarabotok.info/category/blog/
Posts RSS
Twitter
Facebook
